Посібник для бажаючих взяти участь у телекастингах.
Не зовсім коротка розповідт про кастинги на телешоу «Україна має талант-2» та «Супер-зірка».
Кожен, хоч раз в своєму житті повинен відчути себе… цим… як його… придурком (здається, це слово підходить).
Так от, якщо вам хочеться робити нормальну музику, і ви давно не відчували себе придурком — сходіть на який-небудь ТВ-кастинг. Це допоможе.
Особисто я (в складі гурту «Крапка», звісно) був на двох кастингах. Навіщо — не знаю. Швидше за все, для того щоб «погнать бєса», адже адекватна людина не може серйозно сприймати подібні телешоу, якщо вона не домогосподарка, не працює в цьому шоу і не адепт ТВ.
Перший кастинг на шоу «Україна має талант-2», на каналі СТБ. В Запоріжжі кастинги відбувалися, але ми на них не ходили. Аж якось нам подзвонили і запросили відвідати кастинг у Києві. Поїхали ми вийнятково тому, що давно не їздили поїздом «Запоріжжя-Київ» (поїзд, як годиться, з клопами, салдафонами, блювотою в тамбурі і грубими провідницями. В кращих традиціях), а тут нам з якогось дива вирішили ще й проїзд відшкодувати (ми були здивовані тим, що обіцянку свої орги дотримали).
Приперлися в Києв о 6 ранку. Під будинком театру були о 6:20, чергу вирішили не займати, адже кастинг аж на 11 ранку. Поки ми грілися в генделі минуло всього дві години а черга тим часом зросла як зачарована — вже було людей 50.
Столи для реєстрації були зручно розбиті: для музикантів, фокусників і тих кому до 16-ти, але за 60. 🙂
На передкастингах немає іменитого журі і натовпу людей у кімнаті, але є три людини які типу кастинг-менеджери та відеокамера, яка записує виступ. Все нормально. Відвиступали, нам сказали що повідомлять про результати. І от повідомляють вже третій місяць як))) Але ми не паримося. На жаль ми не оцінили там того, що нас випускали за чаєм та дозволяли вийти, вибачте, попісяти. Свої 5 годин вільного часу ми успішно угробили. Це було насправді весело.
Найбільше весело і незрозуміло — чого люди переймаються, плачуть та істєрічать через невдалі виступи. Нам особисто було пофіг.
Другий кастинг — шоу «Супер зірка» на каналі 1+1. Поперлися ми на цей кастинг у сусідньому від нас Дніпропетровську, Переважно через бажання відкосити від роботи і вчергове прибити свої сили мазахістичними намірами на шару потрапити на екран 😉
Не буду розказувати як ми тільки 4 години стояли в черзі за реєстраційним номером, вибігаючи в фойє почергово святкувати мій день народження (що припав на цей день), і не буду говорити як ми ще 5 годин чекали вже з реєстрацією (людей навіть в туалет охоронець випускав тільки на три хвилини раз на півгодини, про «сходити в магазин за їжею» можна було забути остаточно)…
Спробую запросити в студію сестру таланту — стислість)
На 18:30 (а кастинг почався з 10 ранку) журі прослухало тільки 150 учасників, наш порядковий номер був 324. Зрозумівши, що через заметілі нам всеодно тут кукувати, я вирішив хоча б на жалість пробити режисерів. Навалив, що в нас автобус, що трасу перекриють скоро (накаркав, блін), а ми без бабла, знайомих і транспорту, зате з наявністю топографічного критенизму помремо замерзлими на дворі. Подіяло. Прослухали нас без черги. Ми пройшли перший тур на ТБ-кастинг. Але!!! От що важливо. Наведу вам звернення голови журі (якого в цей день не було) Потапа до кастингуючих:
І от ми перед журі граємо свою музику. Без закосів під когось і без перспівів Ані Лорак (хоча сам з задоволенням би послухав як в нас це НЕвийде). І журі нам говорить, що хочуть окремо послухати Тараса Василенка (гітарист і вокаліст), крім того, їм треба відома пісня, можливо кавер у його виконанні. Оскільки каверами ми не балуємося, і єдине що в нас є — це перероблена пісня відомого українця Аедріяна Черентаненка «То-таке», зіграли її.
На диво пройшли. До Дніпра нас запросили через два дні. Сказали, що виконувати треба цю пісню. І ще якусь відому.
Оскільки нормально ми нічого переробити не можемо все одно — вирішили зіпсувати пісню Вакарчука «Без бою»)) Але напролом грати вирішили все одно своє.
Чекали в фойє своєї черги (це попри те, що знімалася телеверсія і людей в холодризі змушували знімати куртки і сяяти задоволеними рожами) годин 7-8. В журі — Вєра Брежнєва, Потап та Юрій Зільберман (що нас насторожило;) ).
В результаті грали і Черентаненка і свою пісню. Брежнєва голосувала «за», Потап сказав, що проект надто попсовий для нас, а Зільберман, який схоже до того розгадував кросворди судоку сказав що слабо. І якщо всім пояснювали що саме слабо (ну там 10 октав у голосі не вистачає, чи мало схожі на піда… гламурних), то нам нічого не сказав. Чесно кажучи, я не впевнений, що він нас чув.
Але піком цинізму було інше. Ведуча сказала, що гурти, наче б то, не проходять, але цього не було в анкеті.
Ні, ми не засмутилися, просто зрозуміли, що це не наше. Крім того, якщо людина говорить, що треба грати щось «оригінальне», а конкурсанти проходять співаючи Пєнкіна, то додати тут щось буде зайвим.
А на кастинги я Вам раджу з’їздити. Хоча б тому, що це потужний поштовх до пісень. В нас наприклад народилася пісня «Адепти ТВ»)))
Успіху!