Вітаю всіх, шановне панство!
На вулиці сонце, сніг тане… але роботи не поменшало. Навпаки, набравшись енергії і тепла від весняного сонечка, так і хочеться творити… пісні писати хочеться, співати хочеться, жити хочеться…
Дозвольте представитися — Дівчина із іншого життя, по паспорту Ярослава Божко. Займаюся музикою стільки, скільки себе пам’ятаю. Перший мій концерт відбувся у 5 років. Це було незабутньо… Ти стоїш на сцені, а всі твої друзі і знайомі в залі, і вони твої перші глядачі. Перший поклон, перші аплодисменти.
В дитинстві я мріяла стати відомою піаністкою. Готувалася до вступу у музичне училище… але… Відкривши для себе спів, мрії мої дещо змінилися. Я вступила до музичного училища, але вже на іншу спеціальність — Хорове диригування. Я закохалася у мистецтво хорового співу, на той момент мені здавалося, що це і є сенс мого життя.
Училище я не закінчила… але це був не фінал, а тільки початок. Мене захопив театр. У театральному я відчула свободу. Творити…. ось, що найважливіше! Я писала музичне оформлення до спектаклів, в яких сама ж і грала, і співала… Я зробила неможливе, поєднавши три улюблених заняття( музика, спів, театр). Три в одному
Але час швидкоплинний… і все має свій початок і кінець…
Життя диктує свої правила… Дуже часто потрібно чимось жертвувати. За проханням батьків зараз я отримую іншу спеціальність, яка зможе забезпечити мене у скрутний час.. Але та Дівчина із іншого життя досі в мені. Бо саме музика лікує душевні рани, саме музика робить людей іншими, вона здатна змінювати настрій. Музика запалює, музика захоплює.
Вона надає моєму життю сенсу. Музика.
З любов’ю, Дівчина із іншого життя.