Минулої суботи я поспішав до харківського IT-cafe, щоб встигнути на концерт гурту MDMA. Я не знав, що то за гурт такий, не знав, що хлопці собою являють, але, натрапивши на декілька їх пісень у Контакті, я був приємно здивований і вирішив будь-що потрапити 12го червня до IT-cafe.
Отже, я таки не встиг до початку, заспокоюючи себе тим, що початок концерту завжди затримується. Коли я вже підіймався сходами до кафе, то був спантеличений музикою, що лунала із зали. Я ясно чув «Fake tales of San Francisco» гурту Arctic Monkeys. Буквально ідентична гра та майже ідентичний вокал. Я подумав собі: «А чому б ні?» та всівся за столик скраю. На моє здивування, в IT-café не було вільних місць.
Хоч я й запізнився, але вважаю, що зміг скласти чітке враження від гурту. По-перше, я був здивований, що хлопці грали так багато каверів. Чи може, то були їх власні пісні? Я не знаю, але все ж схиляюсь до першого, бо вокалісти (їх, до речі, двоє) співали різними голосами (!), ніби намагаючись скопіювати оригінальне звучання пісні, на яку виконувався кавер. По-друге, я не міг зрозуміти призначення другого гітариста, бо його зовсім не було чутно, окрім моментів, коли всі інші інструменти замовкали. По третє, я вже згадав вокал, але ж йому потрібно приділити найбільшу увагу (не тільки мені, а й хлопцям), адже вокал солістів – найслабкіше місце гурту.
Склавши таке враження, я був вже розчарований, що потрапив того вечора до IT-cafe, але тут MDMA’євці заграли власну пісню… Хлопець, що сидів переді мною із ноутбуком, спиною до музикантів, повернувся і почав хитати головою у такт музиці. У кафе була вже зовсім інша атмосфера. На думку спало: «Якого біса, хлопці, ви граєте кавери, коли ваші власні пісні підривають публіку набагато краще?» Навіть вокал, що в інших піснях різав навпіл мої лопаті вуха, дуже органічно вписався в суцільний контекст пісні. Може тут відіграє роль якийсь елемент щирості, але справді по закінченню пісні весь зал аплодував набагато сильніше. Я сам аплодував сильніше.
Коли хлопці закінчили, весь зал бажав продовження. Хлопці були приємно здивовані. Так приємно, що вирішили зіграти, мабуть, свою улюблену пісню. Але знову кавер і знову той ніж встромляється в мої вуха…
Вийшовши з IT-cafe, я згадав, що прочитав про MDMA у їх групі в Контакті. Там було написано: «MDMA, він же N-метамфітамін, він же метилендіоксиметамфітомін, а для рідних та близьких – просто екстазі». Так ось, очікуючи від виступу порцію екстазі, я отримав дуже змішані почуття, як і після прочитання початку вищевказаного вступу до опису групи. У будь-якому випадку, хочу побажати хлопцям одне: НА ФІГ КАВЕРИ! Тоді такі типи, як я, не зможуть сказати у ваш бік жодного поганого слова.