Рубрика: Неравнодушный

Замість передмови: вирішив я, на правах головного редактора цього сайту, завести і собі блог. Що з цього вийде — побачимо згодом. Не буду писати довгих вступних од, а одразу перейду до справи.    Так от. Надибав нещодавно таке відео (обережно! присутні елементи ненормативної лексики):    

Сьогодні один таваріщь з ЖЖ підкинув тему… Власне, подібні думки в моїй голові живуть вже давно. Але лише сьогодні їм, нарешті, випала нагода матеріалізуватися.    Справа ось в чому… В цивілізованій Європі (особливо на Британських островах) під час футбольних матчів на стадіонах прийнято хором співати пісні. При чому, не обов’язково футбольні. Особливо далеко в цьому …

Читать далее «Про музику на стадіонах… / Руслан Рудомський (МузПростір) / Музпростір»

У вас такого не буває? Ну, коли ви чуєте якусь пісню, і вона у вас асоціюється з іншою піснею.   От наприклад: пісня «Гайдамаків» з милою моїй хімічній душі назвою «Ефір«:      Так от. Мені ця пісня, чомусь, нагадала безсмертне «07» Висоцького:     А вам? І чи не буває у вас таких асоціацій? …

Читать далее «Про музичні асоціації… / Руслан Рудомський (МузПростір) / Музпростір»

Якось непомітно пройшло… А вчора були перші роковини смерті видатного українського барда, автора і виконавця («Соколята», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Ковток вина») В’ячеслава Хурсенка.   Хурсенко хворів на важку форму цукрового діабету, часто мав приступи. Сам колов собі інсулін. Завжди мав із собою баночку меду — рятувався ним, коли ставало погано. …

Читать далее «Про Хурсенка… / Руслан Рудомський (МузПростір) / Музпростір»